среда, 12 декабря 2012 г.

Деятельность по добыче/производству/продаже драгоценных металлов и камней (или изделий из них) и единый налог

В приложении краткий перечень полезных нормативных документов по теме


Чи дозволено законодавством України  ФОП, що знаходяться на єдиному податку, провадити такі види діяльності, як виробництво і продаж виробів з використанням дорогоцінних металів і каміння?

Згідно з листами ДПСУ від 19.01.12 р. № 1255/6/17-216 та від 26.01.12 р. № 46/2/17-1210, що посилаються на відповідні норми українського законодавства, зокрема Закон України від 18.11.97 р. № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва та використаннядорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі – Закон № 637), пп. 4 п. 291.5.1 ст. 291 ПКУ, накази Мінфіну, виробництво і продаж виробів з використанням дорогоцінних металів і каміння ФОП, що знаходяться на єдиному податку, заборонені.
Проте, звертаючись до інших нормативних документів, виникають певні сумніви щодо правильності зазначеної позиції
Що стосується ПКУ. Цей кодекс навіть не містить визначення таких суттєвих для вирішення цього питання понять, як видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Положеннями його пп. 5.3 ст. 5 передбачено, що інші терміни, які застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Із наведеного випливає, що термінологічним довідником щодо порушеного питання слугуватиме вже згаданий Закон № 637. 
Отже, дорогоцінні метали – золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
Під дорогоцінним камінням Закон № 637 розуміє природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
Зі змісту обох визначень робимо висновок, що дорогоцінними метали та каміння вважаються у будь-якому вигляді, у тому числі й у виробах.
Мінфін у своєму листі від 19.01.12 р. №31-08160-10-18/1122 також оперує термінами із Закону № 637, а також із КВЕД 009:2005. З наведеного листа випливає, що діяльність, пов'язана з виробництвом і реалізацією ювелірних виробів належать до інших підкласів КВЕД, аніж діяльність із видобутку, виробництву і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння: «згідно із Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 «Добування руд інших кольорових металів», а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань». Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. 
 При цьому цей підклас не включає:
• виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);
• виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Щодо сфери торгівлі дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:
• підклас 51.52.4 «Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами»;
• підклас 51.56.0 «Оптова торгівля іншими проміжними продуктами», що включає оптову торгівлю коштовним камінням».

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики листом від 27.01.12 р. № 04-39/10-83 також відгукнувся на цю дискусію та, як і Мінфін, закликав звернутися до КВЕД. Зі змісту згаданого листа вбачається, що підкласи КВЕД для дорогоцінних металів і каміння не включають підкласи для ювелірних виробів.  Комітет ВРУ зазначив, що «ПКУ не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм ПКУ є здійснення виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів (код КВЕД 33.50), виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів (код КВЕД 36.22), а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами (коди КВЕД 51.52.4, 51.56.0, 52.12.0, 52.48.2). При цьому, про такі види діяльності фізична особа - підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування».
Комітет ВРУ на завершення епістолярної дискусії визнав за необхідне ДПСУ надати узагальнюючу податкову консультацію у порядку, встановленому ст. 52 ПКУ, з урахуванням його позиції.
Судячи з листа ДПСУ від 06.02.12 р. № 3443/7/17-1217, податкове відомство не  дослухалося до аргументів та рекомендацій Комітету ВРУ, бо знову-таки відсилає до положень тепер вже Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 244 (далі – Інструкція № 244), які стверджують, що суб'єкти господарювання, які здійснюють добування, виробництво і реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі ювелірних виробів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
До речі, Інструкція № 244 також надає тлумачення терміна вироби з дорогоцінного металу (це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений із сплавів дорогоцінних металів – золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраси або предмети побуту), якого немає, наприклад, у Законі № 637.
ДПСУ звертає увагу на те, що КВЕД ДК 009:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.05 р. № 375, у Мінюсті України не зареєстрований. Крім того, зазначає, що ця класифікація видів економічної діяльності, згідно з листом Держспоживстандарту України від 30.12.11 р. № 14/3-12/636, має переважно статистичне призначення і методологічні засади застосування. Виходячи з цього, виникає цілком логічне запитання: чому норми ПКУ вимагають зазначення коду діяльності з КВЕД ДК 009:2005 у заяві про застосування спрощеної системи?
Невідомо, скільки триватиме ця дискусія до остаточного вирішення проблеми, але застережімо, що заборона ПКУ щодо видів діяльності, пов'язаних з дорогоцінними металами і камінням, поширюється виключно на фізичних осіб-підприємців. Отже, варто розглянути можливість реєстрації юридичної особи-платника єдиного податку 4 групи (за ставкою 5%), зважаючи на те, що граничні обсяги доходу юридичної особи-платника єдиного податку переважно відповідають згаданому виду діяльності, а саме виробництву і торгівлі ювелірними виробами.

Перечень полезных нормативных документов, регулирующих деятельность (продажа, производство, добыча) ФЛП в Украине в сфере драгметаллов и камней ( по мере поступления новых документов буду редактировать список)






29.  Приказ|Инструкция Минфина от 22.12.2008 г. № 1519
"Об утверждении Инструкции о порядке проведения проверок по соблюдению законодательства Украины при осуществлении операций с драгоценными металлами и драгоценными камнями"

28.  Письмо Минфина от 01.11.2008 г. "О порядке представления отчетности по операциям с драгоценными металлами и драгоценными камнями"
В соответствии с пунктом 2 статьи 4 Закона Украины "О государственном регулировании добычи, производства и использования драгоценных металлов идрагоценных камней и контроле за операциями с ними" все субъекты предпринимательской деятельности, занимающиеся операциями с драгоценными металлами, драгоценными камнями, ювелирными изделиями из них, проводят их учет по установленным формам. Особенности учета драгоценных металлов, драгоценных камней, изделий из них определяются Министерством финансов Украины. Приказом Минфина от 6 апреля 1998 года N 84 утверждена Инструкция о порядке получения, использования, учета и хранения драгоценных металлов и драгоценных камней (далее - Инструкция), определяющая особенности учета драгоценных металлов, драгоценных камней, изделий из них.
При несвоевременном представлении или представлении неточной отчетности по операциям с драгоценными металлами и драгоценными камнями Министерством финансов Украины будут проводиться внеплановые проверки субъектов хозяйствования на предмет соблюдения ими Лицензионных условий в части организации надлежащего учета драгоценных металлов, драгоценных камней, изделий из них.
Указанную отчетность заполняют все субъекты, имеющие лицензии Минфина на работу с драгоценными металлами и драгоценными камнями и представляют ее в Министерство финансов, начиная с Отчета за III квартал 2008 года. Остатки на начало отчетного периода (1 июля 2008 года) указываются в пересчете на чистую массу драгоценного металла на основании результатов проведенной инвентаризации, которую в соответствии с приказом Минфина от 06.04.98 г. N 84 субъекты хозяйствования, осуществляющие операции с драгоценными металлами и драгоценными камнями, изделиями из них, должны проводить дважды в год: по состоянию на 1 января и на 1 июля.
Датой представления отчетности, утвержденной вышеуказанным приказом, считается дата отправления на штампе отделения связи. 





20.  Постановление|Приказ|Порядок Минфина/НБУ от 04.11.2004 г. № 692|536




 14. Письмо ГНАУ от 06.11.2002 г. № 17102/7/15-3417
"О лицензировании"
Закон Украины от 01.06.2000 N 1775-III "О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности" определяет виды хозяйственной деятельности, которые подлежат лицензированию, порядок их лицензирования, устанавливает государственный контроль в сфере лицензирования, ответственность субъектов хозяйствования и органов лицензирования за нарушение законодательства в сфере лицензирования.
В соответствии с пунктом 8 статьи 9 Закона Украины "О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности" лицензированию подлежат изготовление изделий из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней, торговля изделиями из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней.
Органом лицензирования для указанного вида хозяйственной деятельности постановлением Кабинета Министров Украины от 14.11.2000 N 1698 определено Министерство финансов Украины.
С целью организации единого подхода к осуществлению контроля за наличием лицензий Государственная налоговая администрация Украины предоставляет разъяснения по следующим вопросам.
1. Ломбарды имеют лицензию Министерства финансов Украины на право торговли скупленными у населения и принятыми под залог ювелирными и бытовыми изделиями из драгоценных металлов и драгоценных камней.
Будет ли это основанием на право ломбардов реализовывать населению изделия из драгоценных металлов и драгоценных камней, которые получены ими в виде не выкупленного в срок залогового имущества?
- Пунктом 1.3 Лицензионных условий проведения хозяйственной деятельности по изготовлению изделий из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней, торговля изделиями из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней определено, что в пределах деятельности по изготовлению изделий из драгоценных металлов и драгоценных камней, торговле изделиями из драгоценных металлов и драгоценных камней осуществляются такие виды работ, как оптовая, розничная торговля, комиссионная торговля, торговля скупленными у населения и принятыми под залог ювелирными и бытовыми изделиями из драгоценных металлов и драгоценных камней.
Письмом от 16.10.2002 N 083-306/1425 Министерство финансов Украины сообщило, что постановлением Кабинета Министров Украины от 04.06.98 N 802 утверждены Правилаторговли драгоценными металлами (кроме банковских металлов) и драгоценными камнями, драгоценными камнями органогенного образования и полудрагоценными камнями в сыром и обработанном виде и изделиями из них, принадлежащими субъектам предпринимательской деятельности на праве собственности, в соответствии с которыми скупщики (в т. ч. и ломбарды) продают вторичное сырье Государственному хранилищу драгоценных металлов и драгоценных камней и Государственной сокровищнице Национального банка Украины на основании заключенных договоров купли-продажи.
 Дополнительно сообщаем, что в данный период дорабатываются нормативно-законодательные акты с целью упорядочения указанных операций.
...
Указанное следует довести до сведения подчиненных налоговых органов и налогоплательщиков. 




9. Приказ Минфина и Госкомпредпринимательства от 26.12.2000 г. № 82/350
 "Об утверждении Лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по производству драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней, по изготовлению изделий из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней, торговле изделиями из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней, по сбору, первичной обработке отходов и лома драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней"








1. Постановление Совет Министров УССР от 12.05.1988 г. № 127
"О мероприятиях по улучшению организации скупки у населения драгоценных металлов и драгоценных камней"
Про заходи щодо поліпшення організації скуповування у населення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
З метою збільшення надходження у державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що скуповуються у населення, а також поліпшення організації скуповування цих цінностей в республіці, на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 16 квітня 1988 р. N 478 Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Міністерству торгівлі УРСР:
відкрити у м. Києві та у містах з населенням понад 500 тис. чоловік салони по скупці у населення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а в обласних центрах та при необхідності в інших містах з населенням менше 500 тис. чоловік - пункти по скупці вказаних цінностей;
організувати у м. Києві і обласних центрах та у містах з населенням понад 200 тис. чоловік комісійну торгівлю ювелірними й побутовими виробами з дорогоцінних металів;
забезпечити салони і пункти по скупці у населення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та комісійні магазини відповідного профілю необхідним обладнанням, приладами та інструментами;
посилити контроль за організацією скуповування у населення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, забезпечити збільшення надходження цих цінностей у державний фонд.
2. Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам:
подавати організаціям торгівлі допомогу в розширенні мережі салонів і пунктів по скупці у населення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також мережі комісійних магазинів відповідного профілю та у підвищенні рівня обслуговування населення в цих салонах, пунктах і магазинах;
надавати підприємствам торгівлі й державним інспекціям пробірного нагляду Міністерства фінансів СРСР приміщення, придатні для розміщення вказаних салонів, пунктів, магазинів та інспекцій, а також подавати їм іншу допомогу.
3. Довести до відома, що Рада Міністрів СРСР постановою від 16 квітня 1988 р. N 478 "Про заходи щодо поліпшення організації скуповування у населення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння":
1) Зобов'язала Державний комітет СРСР по цінах установити з 1 червня 1988 р. тарифи на оцінку дорогоцінного каміння при здаванні їх до скупних салонів і пунктів, а також ювелірних виробів при здаванні їх на комісію (в разі відмови клієнтів від їх реалізації).
2) Доручила Державному комітетові СРСР по народній освіті, Міністерству фінансів СРСР, Міністерству торгівлі СРСР і банкам СРСР вжити заходів щодо підвищення кваліфікації працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих скуповуванням у населення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, на факультет підвищення кваліфікації при Московському геологорозвідувальному інституті імені С. Орджонікідзе, а також організувати при цьому інституті постійно діючі курси підвищення кваліфікації товарознавців - скупників таких цінностей.
Підвищення кваліфікації вказаних працівників здійснюється в порядку і на умовах, установлених постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 6 лютого 1988 р. N 166 (ЗП СРСР, 1988 р., N 10, ст. 27).
3) Установила, що вартість дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що скуповуються у населення, враховується в обсязі роздрібного товарообороту підприємств торгівлі для визначення фонду оплати праці.
4) Доручила Міністерству фінансів СРСР, Міністерству торгівлі СРСР, Держбанку СРСР і Зовнішекономбанку СРСР переглянути в 1988 році діючі нормативні документи, що регламентують порядок скуповування у населення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, з метою їх значного спрощення.
5) Зобов'язала Міністерство фінансів СРСР:
розробити й затвердити до 1 червня 1988 р. порядок здавання ломбардами в державний фонд ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, прийнятих у заставу і своєчасно не викуплених громадянами, маючи на увазі встановити суворий контроль за прийманням, оцінкою, зберіганням та реалізацією цих цінностей;
посилити контроль за діяльністю підприємств торгівлі, що здійснюють скуповування у населення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, і ломбардів, які приймають вироби з цих металів у заставу, та подавати їм методичну допомогу у випробуванні дорогоцінних металів і діагностиці дорогоцінного каміння, визначенні їх маси та оцінці вартості.
6) Зобов'язала Міністерство зв'язку СРСР забезпечувати перевезення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів та інших цінностей безпосередньо від місць їх виробництва (добування), скуповування або таврування до кінцевих пунктів призначення.
Голова
Ради Міністрів УРСР (…)

Комментариев нет: